#я_люблю_Україну

 

Продовжую рубрику #я_люблю_Україну  💙💛 Пропоную вам згадати літо, фестиваль «Горді коні Прикарпаття» та цікавих людей, які разом з своїми красенями відвідали наш край

Іван Франко єднає

     

2026 рік в Україні проголошено роком Івана Франка.

27 серпня 2026 року Україна відзначила 170-ту річницю від дня народження видатного українського письменника, поета, мислителя та громадського діяча Івана Яковича Франка. З цієї нагоди в бібліотеці с Закерничне відбулися читання поезії Івана Франка зі збірки "Зів'яле листя". 

    Пам'ять про Івана Франка - це наша можливість зберігати культурну спадкоємність, плекати українську ідентичність та передавати наступним поколінням цінності, за які він послідовно боровся словом і працею.

Памʼяті Василя Стуса

      

        Радянська тоталітарна система свідомо знищила, закатувала Василя Стуса. Поет помер у ніч з 3 на 4 вересня 1985 року, у карцері табору особливого режиму, у селі  Кучино Пермської області. Василю було 47 років.

         В  бібліотеці с Закерничне відбулася година пам’яті до річниці трагічної загибелі українського поета. 

         Надія Бойко зачитала один з  віршів Василя Стуса «Як добре, що смерті не боюсь я…»

Іван Вагилевич - видатна постать в історії української культури

 

2 вересня — 215-та річниця від дня народження Івана Вагилевича, нашого видатного земляка, письменника, фольклориста та етнографа, одного із зачинателів нової української літератури в Галичині.

Цей день — добра нагода згадати його життєвий шлях, творчість і вагомий внесок у збереження українського слова, культури та історичної пам’яті.

Цікаві люди нашого краю

 

В неділю, 23 серпня, в селі Закерничне, відбулося прекрасне свято краси, грації та сили — фестиваль «Горді коні Прикарпаття».

Серед усього, що відбувалося цього дня, мою увагу привернув один чоловік. Він підійшов до музикантів із Вільхівки, а саме до цимбаліста. Виявилося, що це Петро Олексюк із Ясеня.

Петро приїхав на фестиваль не лише як слухач — він привіз із собою власноруч виготовлені цимбали. Як розповів сам майстер, це його перший музичний інструмент, створений власними руками.

Згодом Петро заграв. Щоправда, не на великій сцені, а лише для невеликого кола слухачів. Але ті, кому пощастило це почути, були зачаровані — і звучанням цимбал, і майстерністю музиканта.

Цього дня значну частину фестивальної програми займали змагання коней, тому концертну програму довелося скоротити. І дуже шкода, що Петро Олексюк так і не отримав можливості виступити зі сцени перед усіма гостями фестивалю.

Людина власноруч створила музичний інструмент, опанувала його і приїхала, щоб подарувати людям свою музику. У цьому є щось особливо справжнє — любов до традиції, до музики і до своєї справи.

Маю велику надію, що ми ще зустрінемо Петра на подібних святах і почуємо його музику вже зі сцени — перед великою аудиторією. Шануймо наших.

Руслана Семко

Літо з книгою

 Літо з книгою

У бібліотеці с Закерничне відбулася розважальна програма «Літо з книгою», яка об’єднала любителів книги. Учасники із задоволенням брали участь у літературних іграх, вікторинах та конкурсах, відгадували загадки й ділилися враженнями про улюблені книги.

Захід пройшов у теплій, дружній атмосфері та подарував усім гарний настрій і нові книжкові відкриття.

День Державності та День Хрещення Київської Русі

🇺🇦День Державності та День Хрещення Київської Русі сьогодні відзначає Україна.

Мені неодноразово доводилося бувати за кордоном, зокрема в Іспанії, у Барселоні. І щоразу мою увагу привертали мирні акції на підтримку України. Та найбільше запам’ятався один чоловік, який був присутній майже на кожній із них.

Він не українець. Він — японець.

Щоразу він приходив у вишиванці, тримав у руках український прапор та плакати зі словами підтримки нашої держави. Його щира небайдужість і незмінна присутність викликали в мене глибоке захоплення.

Згодом я дізналася, що це Йошікі Ето (Yoshiki Eto) — японський науковець і дослідник, який живе в Барселоні та вивчає українську мову й культуру. Він активно популяризує Україну, підтримує українську спільноту та є чудовим прикладом того, що справжня солідарність не має кордонів.

У такі моменти особливо розумієш: Україна має друзів у різних куточках світу. І поки є люди, які щиро стоять поруч із нами, наша віра в добро, справедливість і перемогу стає ще сильнішою.

https://www.instagram.com/yoshiki.eto?igsh=MTdmcjRydnp6ejdnMw==

Я люблю Україну

 

Подовжую ряд публікацій на тему «Я люблю  Україну». Цього разу своїми думками поділилися мої нові друзі в Буковелі. Перегляньте відеоролик і відчуйте щирі емоції. Ця тема буде завжди актуальною для справжніх українців 🇺🇦

 #я_люблю_Україну

Я люблю Україну

 

Подовжую ряд публікацій на тему «Я люблю  Україну».

 #я_люблю_Україну

Я люблю Україну

 Подовжую ряд публікацій на тему «Я люблю Україну». Цього разу своїми думками поділилися начальник відділу культури Перегінськоі ТГ

Худик Світлана Богданівна та заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради

Вагилевич Володимир Михайлович. Перегляньте відеоролик і відчуйте щирі емоції, послухайте прості слова про головне.  

#я_люблю_Україну

Я люблю Україну

 Подовжую ряд публікацій на тему «Я люблю Україну». Цього разу своїми думками поділилися мої друзі і відвідувачі бібліотеки с Закерничне. Перегляньте відеоролик і відчуйте щирі емоції.

Я люблю Україну

 Улітку ми відзначаємо важливі державні свята України — День Конституції, День Української Державності, День Державного Прапора та День Незалежності України. З цієї нагоди я продовжую рубрику «Я люблю Україну», щоб разом із вами відкривати цікаві сторінки історії нашої держави, знайомитися з непересічними людьми, переглядати тематичні відеоролики та говорити про українську культуру, традиції й сьогодення. 

Володимир Кікоть, працівник комунального закладу Перегінська дитяча школа мистецтв.
 

Добра справа біля Ангелівської домниці

 Учора я мала чудову нагоду долучитися до важливої та корисної справи. Разом із колегами, працівниками відділу культури Перегінської ТГ,  відвідали Ангелівську домницю — унікальну історичну пам’ятку нашого краю. Ми прибирали та впорядковували територію навколо цієї старовинної споруди, роблячи свій внесок у збереження історичної спадщини для майбутніх поколінь.

Це був гарний день, наповнений щирим спілкуванням, новими знайомствами та спільною працею. Поруч були чудові люди, небайдужі до історії та культури рідного краю. Їхня праця, відданість і внесок у збереження нашої спадщини є справді безцінними.

Такі моменти надихають і нагадують, що великі справи починаються з маленьких кроків, зроблених разом.

Щиро дякую всім, хто долучився до цієї доброї справи. Разом ми не лише впорядкували історичну пам’ятку, а й створили день, сповнений добрих емоцій, спільності та турботи про наше минуле. 💙💛

Руслана Семко 

Вишиванка - оберіг нації

    

     Вже традиційно, в третій четвер травня, беремо участь у всеукраїнській національній раптівці до дня Вишиванки і вдягаємо цього дня вишиті сорочки. Головна мета - продемонструвати єдність українців у всьому світі, зберегти прадавні народні традиції та нагадати, що вишита сорочка - це не просто одяг, а унікальний генетичний код та потужний духовний оберіг.

    Вдягни вишиванку, де б ти не був. Нехай Україна оживе, особливо у час великих випробувань.

Година пам'яті та примирення "Пам'ятаємо, шануємо, перемагаємо"

 

    8 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні ми згадуємо про надзвичайно важливу роль українців у перемозі, висловлюємо повагу всім борцям проти нацизму, вшановуємо пам’ять про загиблих воїнів, які захищали рідну землю. Відвідувачі бібліотеки с Закерничне мали змогу долучитися до години пам'яті, переглянути книжкову полицю, згадати трагічні сторінки історії нашого краю у Другій світовій війні, а також російсько-української війни, яка зараз триває.

    Пам'ятаємо тих, хто боровся за Україну! Молімося за тих, хто бореться за Україну сьогодні!

Конкурс малюнків "Листівка для мами"

 

День матері - це чудовий привід для маленьких художників проявити свою любов через творчість. Школярі Закерничанської гімназії завжди раді приймати участь у подібних заходах в бібліотеці с Закерничне. З допомогою кольорових олівців, акварелі, гуашу діти створили чудові шедеври для своїх матусь. Під час творчої діяльності школярі ділилися щасливими моментами про своїх матусь.

Книга, яка змінила моє життя

     У кожної людини є книга, яка змінила її світогляд, відношення до оточення, викликала якісь певні емоції і душевні переживання, змусила задуматися над тим, про що ніколи б сама не могла подумати і зосередити свою увагу. І все це в сукупності робить переворот у свідомості людини і змінює її життя.

    Дуже приємно, пізнавально і просто цікаво, коли відвідувачі бібліотеки діляться і рекомендують прочитані книги, які стали знаковими для них, дуже важливими. Я, в свою чергу, хочу запропонувати вам деякі книги, про які я дізналася від читачів бібліотеки с Закерничне.

Джон П.Стрелекі. Кафе на краю світу

"...Мені ця книга допомогла віднайти свій шлях, коли я трішки зйшла з дороги. Дуже рекомендую людям, які втратили віру у себе, або бракує мотивації.."

Антуан де Сент Екзюпері. Маленький принц.
Це сумна казка про дорослих і дітей. Це мудра казка, яка адресована, швидше за все, дорослим. Для Екзюпері було дуже важливо написати таку книгу…Адже він часто повторював, що з доброї насінини обов'язково виросте добре дерево. Екзюпері, льотчик і письменник, розмірковує про найважливіше - про вічні питання нашого життя: про добро і зло, про красу і байдужість, про дружбу і кохання, про вірність і відповідальність людини за свої вчинки.

Елізабет Гілберт. Їсти, молитися, кохати.
це щира історія про духовне переродження, подолання особистої кризи та пошук гармонії із собою. Вона надихає читачів не боятися кардинальних змін у житті заради власного щастя.
Книга показує, що навіть після глибокого розчарування (у шлюбі, кар'єрі, сенсі життя) можна відновитися, відкривши нові грані своєї особистості.

Бібліотекар Руслана Семко

Закерничне

 

Чорнобильська трагедія: пам'ять і біль

 

Година-спомин

 "Чорнобильська трагедія: пам'ять і біль"

    Цього року, 26 квітня, виповнюється 40 років з часу Чорнобильської катастрофи - набільшої техногенної аварії в історії людства, наслідки якої Україна та світ відчувають досі. 

    Відвідувачі бібліотеки прийняли участь у годині-спогаді, яка приурочена цій сумній події. Ми вшанували мужність ліквідаторів та згадали трагічні сторінки нашої історії. 

"Раджу прочитати".

 Онлайн бібліотка "Раджу прочитати".

Читання рятує від стресу і допомагає легше проживати війну. А якщо киги ще й стосуються мнтального здоров'я, секретів історії, незвіданних таємиць духовності, фантастичних сюжетів - ціни їм немає у цей час. 

Мої друзі залюбки поділилися своїми враженнями від книг, які прочитали недавно, та рекомендують їх всім читачам. Щоб зберегти інтерес, ми використали техніку сенкан. То ж вибирайте собі до смаку.

 у «За стіною» Марлен Гаусгофер 📚

Ось сенкан:

За стіною

Самотність.

Тиха, глибока.

Виживати, спостерігати, приймати.

Людина залишається наодинці зі світом.

Ізоляція.

*******************************************

Ще мить

Мить.

Крихка, вирішальна.

Чекати, відчувати, обирати.

Все може змінитися раптово.

Вибір.

***************************************************

«Хлопчик у смугастій піжамі» Джон Бойн 📚

Ось сенкан:

Хлопчик у смугастій піжамі

Дитинство.

Наївне, беззахисне.

Дружити, довіряти, не розуміти.

Світ жорстокий очима дитини.

Невинність.

Поетичний світ поетів нашого краю

 

Сьогодні, 26 березня, з нагоди Національного тижня читання поезії, я завітала на зустріч «Поетичний світ поетів нашого краю», яка відбулася у Перегінській центральній бібліотеці.  

На початку зустрічі методист Народного дому та поетеса Василина Семкович  привітала всіх присутніх вступним словом про поезію та зачитала вірші поетів Осипа Мошури, уродженця Перегінська та Костя Вагилевича, поета з Ясеня. 

Дуже цікаво розповідали про себе та свою творчу діяльність  поети Наталя Данилюк, Богдана Пілецька, Дмитро Халус, Наталя Газдецька, Василина Семкович. Вони зачитали свої вірші та поділилися «секретами» як народжуються вірші. 

Щиро дякую працівникам бібліотеки та працівникам Народного дому за організацію та проведення чудового заходу.

Руслана Семко